Скупка фотоапаратів СРСР у Києві та по Україні | Викуп

Ми безкоштовно розрахуємо актуальну колекційну ціну старих плівкових камер та рідкісних об’єктивів за фото онлайн. Якщо вас цікавить скупка фотоапаратів СРСР у Києві та інших містах України, надсилайте знімки в месенджери — ми запропонуємо вигідні умови викупу вінтажної техніки минулого століття. Історія фотографії почалася не з хімічних реакцій, а з унікальної фізики. Ще задовго до появи перших знімків Йоганн Кеплер детально розклав по поличках закони заломлення світла і пояснив, як саме працюють лінзи. Саме ці базові правила оптичної фізики пізніше допомогли винахідникам зрозуміти, як правильно вловлювати світлові промені. На початку XIX століття Жозеф Нісефор Ньєпс вирішив застосувати ці знання на практиці. Він узяв за основу звичайну дерев’яну скриньку з лінзою — ту саму камеру-обскуру — і придумав, як зафіксувати картинку всередині неї за допомогою асфальтового лаку. Так з’явився перший у світі найпростіший фотоапарат.

Конструкція була елементарною: світло проходило через отвір, перевертало зображення і проєктувало його на металеву пластину. Трохи пізніше Луї Жак Дагер підхопив цю ідею і суттєво її допрацював. Він замінив лак на пари йоду та ртуті, завдяки чому знімки стали чіткими, а час зйомки значно скоротився. Його метод назвали дагеротипом, і саме він перетворив громіздкі фізичні експерименти на ту фотографію, яку ми знаємо сьогодні.

Логічним продовженням цих дослідів стало створення комерційних пристроїв. Першим доступним фотоапаратом в історії виявилася камера Жиру, випущена в 1839 році за кресленнями самого Дагера. Збиранням дерев’яних скриньок займався його племінник Альфонс Жиру. Сьогодні тих, кого цікавить професійна скупка фотоапаратів, готові віддати за такі рідкісні дерев’яні ящики цілі статки. Апарат налаштовували на різкість вручну за допомогою розсувного механізму. Трохи пізніше цю конструкцію вдосконалили: всередині почали використовувати світлосильний об’єктив Йозефа Пецваля, створений у 1840 році. Він кардинально підвищив чіткість і швидкість зйомки, позбавивши людей від необхідності годинами сидіти нерухомо. Після експозиції пластину так само проявляли отруйними парами ртуті. Ця модель стала першим масовим продуктом для багатих ентузіастів і запустила бурхливий розвиток індустрії.

Наступним величезним кроком уперед стала відмова від важких металевих та скляних пластин. Наприкінці XIX століття за право запатентувати зручну новинку розгорнулася ціла битва між священником-аматором Ганнібалом Гудвіном і бізнесменом Джорджем Істменом. Істмен виявився спритнішим: він першим запустив масовий випуск рулонної целулоїдної стрічки. Ще в 1888 році його компанія Eastman Kodak здійснила переворот, випустивши культову камеру зі слоганом: «Ви натискаєте кнопку, ми робимо все інше». А поява гнучкої фотоплівки в 1889 році остаточно закріпила цей успіх. Апарат продавався вже зарядженим, коштував недорого і був настільки простим, що перетворив складну зйомку на доступне хобі для мільйонів звичайних людей.

Невдовзі чорно-білий світ захотіли розфарбувати. У 1904 році знамениті брати Люм’єр винайшли особливі пластини, які нарешті дозволили робити кольорові знімки масово. Паралельно в Росії свої унікальні технології розробляв талановитий фотограф Сергій Прокудін-Горський. Він запатентував власні оригінальні методи кольороподілу і здійснив справжнє диво для своєї епохи — зафіксував колишню імперію у приголомшливих, живих і реалістичних кольорах. Однак справжня свобода кольору настала ближче до 1936 року, коли німецька фірма Agfa випустила на ринок позитивну кольорову фотоплівку «Agfacolor» із вбудованими кольоровими компонентами. Це нововведення повністю змінило правила гри: тепер фотографи могли проявляти кольорові кадри самостійно в домашніх умовах, а також без проблем друкувати готові знімки в абсолютно будь-якій кількості.

Технології стрімко зменшувалися в розмірах, і справжню революцію в 1925 році влаштувала німецька марка Leica, запустивши масове виробництво кишенькових компактних камер. Замість громіздких касет вони здогадалися використовувати звичайну 35-міліметрову кіноплівку. Маленькі негативи давалипродпрод дивовижно чіткі великі знімки — для людей того часу це здавалося фантастикою. Новинка миттєво стала лідером продажів у всьому світі. Саме інженери Leica впровадили у пристрій зручне фокусування та точну затримку затвора, що дозволило фотографам назавжди забути про розмиті кадри та знімати динамічне життя прямо на ходу. Якщо у вас вдома збереглася подібна техніка, наша професійна оцінка фотоапаратів онлайн допоможе швидко визначити її реальну ринкову вартість.

Радянські заводи та німецькі марки: каталог виробників у скупці фототехніки

На початку XX века індустрія фототехніки почала перетворюватися з розрізнених оптичних майстерень на гігантські заводи масового виробництва. Карта головних виробників того часу ділилася на три ключові центри: Німеччину, США та промисловість, що зароджувалася в Японії та СРСР. Епоха ручного збирання та довгих індивідуальних експериментів назавжди пішла в минуле. На зміну одинакам прийшли автоматизовані конвеєри, потужні ливарні цехи та цілі лабораторії з варіння надскладного оптичного скла. Камери перестали бути розкішшю для обраних одиниць і перетворилися на доступний масовий продукт.

Щоб наситити цей вибуховий попит, інженерам довелося повністю перебудувати підходи до точної механіки. Розробка стандартизованих об’єктивів, запуск конвеєрних ліній зі штампування металевих деталей та масштабний хімічний синтез плівки вимагали величезних промислових потужностей. Власникам вінтажного обладнання наша скупка антикваріату пропонує найкращі умови викупу рідкісних екземплярів. Світову історію та моду в фотографії стали диктувати головні промислові гіганти:

• Carl Zeiss (Єна) та Zeiss Ikon (Дрезден): завод Zeiss був головним виробником найкращого у світі оптичного скла та лінз. Пізніше, об’єднавши кілька виробництв у конгломерат Zeiss Ikon, вони почали масово випускати легендарні камери. Їхні заводи фактично диктували стандарти всій світовій індустрії.
• Ernst Leitz (Вецлар): саме цей оптичний завод прославився на весь світ, коли у 1920-х роках його інженер Оскар Барнак створив кишенькову камеру Leica. Завод миттєво переорієнтувався на масовий випуск 35-міліметрової техніки. Якщо ви плануєте продати старий фотоапарат цієї марки, його вартість багато в чому залежатиме від збереження шторного затвора.
• Otto Berning (Дюссельдорф): німецьке підприємство, що здобуло всесвітню відомість завдяки виробництву автоматичних фотоапаратів під маркою «Robot». Основою їхньої техніки став вбудований пружинний годинниковий механізм, який дозволяв вести серійну зйомку без ручного взводу затвора та перемотування плівки. Корпуси приладів виготовлялися з високоміцної сталі, а більшість моделей робили квадратні знімки формату 24х24 мм. Через надійність та можливість непомітної зйомки ці апарати активно застосовувалися у військовій авіації та спецслужбах різних країн. Пізніше фірма змінила назву на Robot Foto & Electronic і випускала цивільні камери аж до кінця двадцятого століття.
• Agfa (Бонн / Мюнхен): завод починав із виробництва хімікатів та фотопластин, але швидко перетворився на найбільшого гіганта з виробництва фотоплівок, паперу та доступних масових фотоапаратів.
• Eastman Kodak (Рочестер): побудований Джорджем Істменом завод у Рочестері став справжньою фабрикою з виробництва фото-імперії. Тут цілодобово вироблялися кілометри целулоїзної плівки та мільйони знаменитих бюджетних камер Brownie, які коштували всього 1 долар.
• Graflex / Folmer & Schwing (Нью-Йорк): завод спеціалізувався на виробництві масивних, надійних великоформатних та перших дзеркальних камер для преси, які на пів століття стали стандартом американської фотожурналістики.
• Nippon Kogaku (Токіо) — майбутній Nikon: завод був заснований у 1917 році й спочатку створювався для військових потреб — виробництва оптичних прицілів, біноклів та перископів. До випуску цивільних об’єктивів та фотокамер завод перейшов пізніше.
• Kwanon (Токио) — майбутній Canon: невелика лабораторія точних оптичних приладів, відкрита у 1933 році, швидко переросла у повноцінний завод. Свою першу серійну камеру вони створили, надихнувшись конструкцією німецької Leica.
• ГОМЗ / ЛОМО (Ленінград): державний оптико-механічний завод розпочав роботу ще до революції (як майстерні Шнейдера), але у 1920-х перетворився на потужне виробництво. Саме тут у 1930 році випустили перший масовий радянський фотоапарат «Фотокор-1».
• Завод ФЭД (Харків): завод при дитячій трудовій комуні ім. Дзержинського у 1934 році запустив легендарне масове виробництво дальномірних камер «ФЕД», які спочатку були точною та дуже якісною копією німецької Leica II.
• КМЗ (Красногорськ): цей підмосковний гігант став справжньою легендою радянського фотопрому. Саме тут розробили й десятиліттями випускали знамениті на весь світ дзеркалки «Зеніт» та далекомірні камери «Зоркий». Продукція заводу була настільки надійною та доступною, що її активно відправляли на експорт у десятки країн.
• БелОМО (Мінськ / Вілейка): білоруське об’єднання прославилося виробництвом оптики та народних фотоапаратів. Їхньою візитною карткою стала суперуспішна серія шкальних камер «Вілія» та компактний «Зеніт-Е». Техніка заводу цінувалася за простоту, невбиваність та чесну ціну.
• Арсенал (Київ): завод із багатющою історією, який до війни робив складну військову оптику, а після — перевернув уявлення о радянській фотографії. Головний тріумф київського підприємства — це лінійка далекомірних камер «Київ», створена на базі трофейних німецьких креслень Contax, а також надійні середньоформатні системні фотоапарати для професійних зйомок.
• Геодезія (Москва): це оптико-механічне підприємство спочатку створювалося для випуску точних вимірювальних приладів, нівелірів та теодолітів. У 1934 році заводу доручили освоїти складну оборонну та цивільну новинку — виробництво точної копії німецького фотоапарата Leica II. Конструктори успішно зібрали дослідну партію металевих далекомірних камер, що отримали назву «ФАГ». Пізніше на цій же базі велося збирання ранніх серій апарату «Піонер». Ближче до кінця 1930-х років підприємство перейшло в статус закритого військового об’єкта і повністю переорієнтувалося на випуск складної оптики для потреб авіаційної розвідки та артилерії.
• Алмаз (Москва): радянське оборонне підприємство, на якому в 1949–1950 роках велося малосерійне збирання спеціального далекомірного фотоапарата ВТСВС (ТСВВС). Конструктори заводу об’єднали елементи корпусу серійних харківських камер зі складним внутрішнім механізмом під німецький байонет Contax. Завод не мав власного оптичного виробництва для цивільного ринку, тому вся випущена партія комплектувалася трофейними німецькими об’єктивами.

Крім промислових гігантів, історію фотографії створювали невеликі майстерні та вузькопрофільні фабрики. Сьогодні їхня рідкісна техніка цінується колекціонерами навіть вище за масові моделі. Справжнім раритетом радянської епохи вважаються складні пластинкові апарати марки «ЕФТЕ» та «АРФО». Їх у 1920–1930-х роках буквально на коліні, в умовах тотального дефіциту, збирала московська артіль «Фото-Труд».

Зовсім іншу техніку робили на Харківській фотофабриці, пізніше перейменованій в «Оргтехніку». Тут аж до кінця 1980-х збирали масивні дерев’яні фотокамери великого формату. Рухомі «гармошки» моделей ФКД (дорожня) та ФКП (павільйонна) стояли у всіх державних фотоательє країни.

На окрему увагу заслуговує радянський «Полароїд». Його збиранням на заході СРСР займалося спільне підприємство «Світозор» у Москві. Пластмасові корпуси для цих моментальних камер відливали на військовому заводі «Балтієць» у Нарві, плати робили в Обнінську, а фінальне збирання проводили у столичному НДІ. Схожа доля була у Ленінградського заводу «Равіоль», де збирали найпростіші картонні камери, або у фабрик дитячої іграшки, що випускали дитячі фотоапарати «Малютка». Подібний дрібносерійний антикваріат завжди має унікальну історичну цінність.

Вартість плівкових фотоапаратів СРСР: цінні моделі в каталозі викупу

Виробництво радикально змінилося, коли на зміну кустарним майстерням прийшли великі машинобудівні заводи. Головним матеріалом став метал — алюміній, латунь та нержавіюча сталь. Інженери навчилися штампувати деталі з мікронною точністю. Самі камери розділилися на кілька конструктивних типів. З’явилися далекомірні апарати, де наведення на різкість відбувалося через спеціальне віконце суміщенням двох картинок. Трохи пізніше заводи освоїли випуск дзеркальних камер. У них фотограф бачив у видошукачі саме те зображення, яке потрапляло в об’єктив, що виключало будь-які помилки при кадруванні. Паралельно розвивався середній формат для студій та компактні аматорські «шкальники», де відстань до об’єкта доводилося виставляти на око.

З часом техніка стрімко розумнішала. Всередині корпусів з’явилися вбудовані експонометри, які допомагали правильно підібрати витримку та діафрагму. Конструктори замінили тканинні шторки затворів на міцні титанові та ламельні конструкції. Ближче до кінця двадцятого століття у фотоапарати прийшла електроніка: заводи стали активно використовувати автоматичне фокусування, мотори для швидкого перемотування плівки та пластикові полегшені корпуси. У цій технологічній гонці певні країни та виробники об’єктивно виявлялися кращими за інших. Абсолютними лідерами у світі антикваріату та преміального сегмента завжди залишалися німці. Їхня оптика від Carl Zeiss та бездоганна механіка Leica задавали стандарти, які досі ніхто не зміг перевершити. Японські інженери з Nikon та Canon вигравали за рахунок приголомшливої надійності, зручності ергономіки та передового автофокусу — саме їхню техніку обирали військові репортери та спортивні журналісти. Радянський фотопром, представлений марками «Зеніт», «Київ» та «Зоркий», брав своєю феноменальною масовістю, простотою ремонту та доступністю. 

На сучасному антикварному ринку вартість старих камер формується за суворими колекційними законами, де вага дорогоцінного металу поступається місцем справжності та рідкісності кожної деталі. Звичайні масові шкальні фотоапарати випускалися багатомільйонними тиражами, тому їхня ціна невелика. Зовсім інша справа — малосерійні дослідні прототипи, нагородні версії з гравіруваннями, рідкісні експортні модифікації або професійна середньоформатна та панорамна фототехніка минулого століття. На підсумкову суму викупу колосальний вплив чинить ідеальний стан приладу. Оригінальний шторний або ламельний затвор без розривів, чистий видошукач, чіткі грані корпусу без слідів грубого домашнього ремонту та наявність рідного шкіряного кофра здатні підняти цінність раритету в рази. Щоб вам було простіше зорієнтуватися у вартості вашої сімейної реліквії та розрахувати бажаний прибуток, ми зібрали детальний перелік найпопулярніших, рідкісних та ліквідних моделей радянського та зарубіжного виробництва, які мають стабільний попит серед збирачів старовини та інвесторів:

• АРФО-2а: довоєнний радянський фотоапарат артільного збирання під великі фотопластини. Оснащувався розсувним шкіряним мехом. Становить величезну історичну цінність для колекціонерів рідкісної механіки.
• Турист: знаменита складна пластинкова камера 1930-х років. Через крихкий бакелітовий корпус та поважний вік до наших днів дожило мало цілих екземплярів, тому апарат дуже затребуваний.
• Момент: перший радянський аналог «Полароїда» зі спеціальним одноступеневим фотопроцесом. Через дефіцит та дорожнечу витратних матеріалів випускався недовго. Є бажаним раритетом для будь-якого музею.
• Фотон: більш пізня та просунута камера одноступеневого процесу від КМЗ. Через обмежений тираж та складну конструкцію цей апарат вважається рідкісною знахідкою на ринку антикварної фототехніки.
• Київ-Вега: мініатюрний фотоапарат під плівку шириною 16 мм у касетах на 20 кадрів, розроблений на базі концепції Minolta 16. Оснащений незнімним об’єктивом 3,5/20 з фіксованим наведенням на різкість.
• Київ-30: мініатюрний шкальний фотоапарат у металевому розсувному корпусі під плівку шириною 16 мм. Оснащений затвором із трьома витримками, об’єктивом Індустар-М 3,5/23 і робить кадри формату 14х21 мм.
• Ракурс-670 (672): середньоформатна карданна камера БелОМО для павільйонних зйомок. Забезпечена рухомим фокусувальним мехом, змінними касетами під плівку типу 120 з кадром 6х7 см, центральним затвором та можливістю зсуву об’єктивної панелі.
• Нарцис: унікальний і єдиний у світі преміальний дзеркальний фотоапарат під вузьку 16-мм плівку. Мав знімну пентапризму та змінну оптику. Справжній шедевр мініатюризації радянської епохи.
• ФТ-2: оригінальна панорамна камера, розроблена конструктором Токарєвим. Знімала на звичайну 35-мм плівку за рахунок об’єктива, що обертається. Дуже високо цінується зарубіжними колекціонерами.
• Горизонт: культовий панорамний фотоапарат з щілинним об’єктивом, що обертається, який забезпечував чесний широкий кут огляду. Популярний серед любителів панорам та колекціонерів точної оптики.
• Спутник: незвичайна триока стереоскопічна камера середнього формату для об’ємних тривимірних знімків. Через крихкий пластик знайти екземпляр в ідеальному робочому стані — велика удача.
• Лилипут: довоєнна мініатюрна аматорська камера найпростішої конструкції під вузьку плівку. Мала повністю бакелітовий корпус. Належить до категорії рідкісного і дорогого радянського антикваріату.
• Малютка: ще один рідкісний довоєнний мікроапарат із бакеліту, створений для залучення радянських дітей до фотографії. Через масові втрати воєнних років цінується оцінювачами буквально на вагу золота.
• Заря: спрощена шкальна модифікація знаменитого далекомірного фотоапарата «ФЕД-2» без самого далекоміра. Випускалася коротким тиражем на рубежі 1950–1960-х років, що робить її рідкісним лотом.
• Восход: шкальна камера з незвичним футуристичним дизайном і курком взводу затвора на оправі об’єктива. Через складну механіку виробництво швидко згорнули, перетворивши модель на бажаний раритет.
• ФЭД-50: автоматичний шкальний фотоапарат із вбудованим селеновим експонометром, який не вимагав батарейок. Має характерний дизайн передньої панелі й часто зустрічається у гарному збереженні.
• ЛОМО Компакт-Автомат (LC-A): компактний шкальний фотоапарат з електронним програмним автоматом експозиції. Оснащений ширококутним об’єктивом Мінітар-1 та затвором-діафрагмою з діапазоном витримок від двох секунд до 1/500.
• Чайка: серія радянських напівформатних шкальних фотоапаратів. На стандартний плівковий кадр вони примудрялися вміщати одразу два знімки, що робило модель неймовірно економною та популярною.
• Смена: наймасовіше сімейство найпростіших шкальних камер у світі. Моделі на кшталт «Смена-8М» випускалися мільйонними тиражами. Особливий інтерес для скупки становлять рідкісні довоєнні та перші випуски.
• Вилия-Авто: популярний шкальний фотоапарат Мінського заводу з автоматичним керуванням експозицією. Цінувався радянськими аматорами за простоту, великий видошукач та надійний корпус.
• Эликон-35С: компактний радянський фотоапарат із вбудованим спалахом, який ховався в корпус. Вважався дуже престижним побутовим приладом у 1980-х роках, зручним для сімейних поїздок.
• ФЭД: базова далекомірна камера, скопійована зі знаменитої німецької Leica II. Ранні довоєнні випуски та версії з рідкісними клеймами цінуються колекціонерами антикваріату значно вище.
• Зоркий: перша модель великої лінійки далекомірів КМЗ, також створена на основі німецьких технологій. Надійний латунний корпус і проста конструкція роблять його класикою плівкової епохи.
• Друг (Зоркий-7): рідкісна далекомірна камера з незвичним важелевим механізмом взводу знизу корпусу для швидкої репортажної зйомки. Дуже рідкісний, цінний і дорогий предмет колекціонування.
• Ленинград: шедевр радянського фотопрому з унікальним пружинним заводом. Апарат дозволяв робити серію знімків автоматично без ручного перемотування. Справжня ікона для збирачів точної механіки.
• Сокол-автомат: перший радянський автоматичний фотоапарат із просунутим центральним затвором та складною системою індикації у видошукачі. Цікавий любителям рідкісної автоматики.
• Киев-4: культовий далекомірний апарат заводу «Арсенал», створений на базі трофейного німецького Contax. Цінуються ранні версії, а також рідкісна модифікація «Олімпійський» із символікою ігор.
• Киев-5: найскладніша, найпрестижніша та найрідкісніша далекомірна камера в лінійці заводу «Арсенал». Отримала масивний модернізований корпус та унікальний байонет. Коштує дорого на антикварному ринку.
• Спорт: один із перших у світі однооб’єктивних дзеркальних фотоапаратів під 35-міліметрову плівку, випущений ще до війни. Головний історичний раритет, за яким полюють музеї.
• Зенит-автомат Д: малоформатний дзеркальний фотоапарат з електронним керуванням експозицією в режимі пріоритету діафрагми. Оснащений фокальним шторним затвором, байонетним кріпленням та об’єктивом Геліос-44Д.
• Зенит: перша модель найвідомішої радянської лінійки дзеркалок, створена на базі далекоміра «Зоркий». Ранні версії з дерев’яними або металевими елементами дуже затребувані у збирачів.
• Зенит-4: експериментальна дзеркалка КМЗ з центральним затвором і вбудованим експонометром. Через неймовірно складну внутрішню механіку була вередливою в роботі, тому збереглося мало живих зразків.
• Зенит-Е: наймасовіший дзеркальний фотоапарат в історії радянського фотопрому. Випускався на двох заводах у величезних кількостях. У скупці цінуються експортні варіанти та ювілейні серії.
• Зенит-7: рідкісна спроба радянських інженерів створити повністю професійну дзеркальну камеру нового покоління. Випускалася вкрай малим тиражем, тому високо котується колекціонерами.
• Зенит-18: просунута автоматична дзеркалка з електронним затвором і рідкісним світлосильним об’єктивом «Зенітар». Вважається вершиною технічної думки Красногорського заводу радянського періоду.
• Кристалл: оригінальний дзеркальний фотоапарат КМЗ з незвичною гладкою верхньою кришкою без звичної сходинки. Випускався недовго, поступившись місцем конвеєрній серії «Зеніт-3М».
• Кристалл-2: малоформатный однооб’єктивний дзеркальний фотоапарат із механізмом дзеркала постійного візування. Оснащений затвором М39 і випускався в дослідних модифікаціях.
• Старт: професійна радянська дзеркалка з унікальним байонетом, вбудованим різаком для плівки та ексклюзивною оптикою. Високо цінується колекціонерами за складну та самобутню конструкцію.
• Алмаз-103: спроба створити радянський аналог професійного японського Nikon F2 для потреб репортерів. Має чудову ергономіку. Дуже рідкісний через проблеми із запуском конвейєра.
• Москва-5: легендарна складна середньоформатна камера, що видавала величезні деталізовані негативи. Цінується за надійний латунний затвор, якісну оптику та зовнішній вигляд епохи.
• Искра-2: висококласний радянський середньоформатний далекомір із вбудованим експонометром та складним мехом. Має чудовий різкий об’єктив. Улюблений інструмент багатьох практиків.
• Комсомолец: довоєнний двооб’єктивний дзеркальний фотоапарат, що став прабатьком масової серії «Любитель». Знайти цей апарат у рідній фарбі й без втрат — велика удача для будь-якого оцінювача.
• Любитель-166: класичний радянський двооб’єктивний дзеркальний фотоапарат (TLR) для середньоформатної плівки. Простий, легкий і дуже популярний серед любителів ретро-кадрів та антуражу.
• Салют: радянський середньоформатний системний фотоапарат, скопійований зі знаменитого шведського Hasselblad. Ранні версії з автоспуском становлять особливу колекційну та матеріальну цінність.
• Киев-60 TTL: масивний середньоформатний дзеркальний фотоапарат, що зовні нагадує збільшену в розмірах звичайну 35-мм камеру. Дуже популярний серед сучасних плівкових фотографів.
• Киев-90: середньоформатний однооб’єктивний дзеркальний фотоапарат модульної конструкції з кадром 4,5х6 см. Оснащений електронним шторним затвором, автоматичним TTL-експонометром та штатним об’єктивом Волна-3.
• Репортёр: середньоформатний далекомірний фотоапарат під плівку типу 120 з кадром 6х6 см. Оснащений затвором «Момент-24С», знімною задньою касетою, дисковим керуванням діафрагмою та змінною оптикою.
• Фотокор-1: перший по-справжньому масовий радянський фотоапарат, що випускався у 1930-х роках. Складна пластинкова камера з дерев’яним конструктивом. Головна класика вітчизняного антикваріату.
• ФЭД-С довоенный: рідкісна модифікація першого радянського далекоміра. Мала збільшений набір коротких витримок і більш світлосильний об’єктив. Надзвичайно затребуваний і цінний лот на ринку антикваріату.
• Киев-2: один із перших далекомірних апаратів заводу «Арсенал», зібраний одразу після війни з оригінальних німецьких деталей Contax. Цінується колекціонерами в рази вище за пізніші масові серії.
• Зенит-3М: популярна радянська дзеркалка, що стала розвитком моделі «Кристал». Існують рідкісні подарункові версії та модифікації зі спеціальними турелями на три об’єктиви, які коштують хороших грошей.
• ФКД (Дорожный): великоформатна дерев’яна камера-гармошка для виїзних зйомок на фотопластини. У скупці дуже цінуються екземпляри у повній комплектації — з рідним штативом, касетами та важкою мідною оптикою.
• ФКП (Павильонный): масивний стаціонарний дерев’яний фотоапарат, який стояв практично у всіх радянських фотоателье. Сьогодні затребуваний як розкішний інтер’єрний антикваріат і музейний експонат.
• Искра: базовий середньоформатний далекомірний фотоапарат зі складним мехом. Має чудовий об’єктив «Індустар-58». Високо цінується любителями аналогової фотографії за бездоганну різкість кадрів.
• Зенит-TTL: малоформатний дзеркальний фотоапарат із заоб’єктивним (TTL) заміром експозиції. Забезпечений фокальним затвором із тканинними шторками, різьбовим кріпленням М42 та стрілковим індикатором у видошукачі.
• Зоркий-С: далекомірна камера, що отримала вбудований синхроконтакт для використання імпульсних спалахів. Її рідкісна «фестивальна» модифікація у зеленому шкіряному виконанні — заповітна мрія будь-якого збирача.
• Зоркий-4К: популярний далекомірний апарат зі зручним курковим взводом затвора замість старої круглої ручки. Механіка цієї моделі вважається однією з найнадійніших і найпрактичніших у всій серії.
• ФТ-2 КМЗ 1958-1965: панорамна камера зі скануючим об’єктивом Індустар-50, що обертається по дузі в 120 градусів. Забезпечена металевим корпусом із рівнем і робить кадри 24х110 мм на звичайній плівці 35 мм.
• Весна: рідкісний малоформатний шкальний фотоапарат у міцному бакелітовому корпусі. Випускався в Мінську дуже обмеженим тиражем. Особливий інтерес викликають ранні варіанти з білою підкладкою на панелі.
• С-64 Ель (Ёлочка): портативна репродукційна установка КМЗ для мікрофільмування документів. Складається зі складної стійки-штатива з лампами та напівформатної камери під плівку 35 мм з об’єктивом Індустар 5,6/30.
• Агат-18: оригінальний напівформатний пластмасовий фотоапарат, що дозволяв робити 72 кадри на одній стандартній плівці. Через незвичну ергономіку та легкість улюблений шанувальниками ломографії.
• Силуэт-Automаt: шкальна камера епохи пізнього СРСР з електронним керуванням витримкою. Випускалася в рідкісних світлих і більш звичних темних корпусах. Цікава збирачам радянської електроніки.
• Эликон Автофокус: перший радянський фотоапарат із повністю автоматичним наведенням на різкість за інфрачервоним променем. Справжній пам’ятник заходу технологічної епохи радянського приладобудування.
• Юнкор: найпростіший середньоформатний фотоапарат із бакеліту для піонерів-початківців. Через крихкість матеріалу та дитяче призначення до наших днів дожило мало екземплярів в ідеальному стані.
• Школьник: ще одна проста радянська камера з пластмаси для перших кроків у фотомистецтві. Цінний об’єкт колекціонування, особливо якщо збереглася рідна картонна коробка і паспорт.
• Этюд: ультрапростий середньоформатний апарат, який продавався в комплекті з пластиковим чохлом-світлофільтром. Має історичну цінність як приклад максимально доступної побутової техніки СРСР.
• Заслон: портативна копіювальна фотокамера для фіксації документів. Забезпечена вбудованим автономним підсвічуванням із чотирьох ламп, шторним затвором і розрахована на кадри 18х24 мм на плівці 21 мм.
• Эстафета: шкальний середньоформатний фотоапарат із розсувним двосекційним тубусом об’єктива. Через вередливий механізм блокування та малий тираж вважається не частим гостем у скупках.
• Rolleiflex TLR: легендарна німецька двооб’єктивна дзеркалка, що стала іконою світової фотографії. Її бездоганна оптика від Schneider або Zeiss робить цю камеру неймовірно дорогою та затребуваною.
• Hasselblad 500: еталонний шведський середньоформатний фотоапарат, на який знімали голлівудські зірки та космонавти NASA. Коштує величезних грошей і миттєво викуповується колекціонерами по всьому світу.
• Exakta: знаменита німецька лінійка, що стала першою у світі масовою однооб’єктивною дзеркалкою під 35-мм плівку. Моделі цієї марки цінуються за складну механіку та унікальний дизайн корпусу.
• Argus C3: культовий американський далекомір цегляної форми, що став найбільш продаваним фотоапаратом у США середини століття. Цікавий вінтажний експонат, який прикрасить будь-яку вітрину.
• Зенит-3: рідкісна базова дзеркалка початку 1960-х років із курковим взводом, створена як перехідна модель від «Зеніту-С» до масового «Зеніту-3М». Високо цінується колекціонерами за малий тираж.
• Зенит-5: перший у світі серійний дзеркальний фотоапарат із вбудованим електроприводом перемотування плівки. Справжній пам’ятник сміливої інженерної думки КМЗ, який сьогодні дуже затребуваний у скупках.
• Зенит-6: унікальна дзеркальна камера, яка продавалася в комплекті з першим радянським зум-об’єктивом «Рубін-1С». Через високу ціну в СРСР випускалася недовго і вважається рідкісним раритетом.
• Зенит-16: експериментальний апарат із повністю пластмасовим футуристичним корпусом і вертикальним затвором. Через складну та вередливу конструкцію конвеєр швидко закрили, створивши дефіцитний раритет.
• Зенит-19: висококласна дзеркалка кінця 1970-х років із рідкісним електромеханічним затвором і збільшеним видошукачем. Вважається дуже вдалою моделлю, має попит у любителів ретро-зйомки.
• Зенит-35F: найпростіша аматорська пластикова камера («мильниця») від ЛОМО з вбудованим спалахом, що випускалася на заході радянської епохи. Цікава колекціонерам як зразок пізнього побутового дизайну.
• Зоркий-2: рідкісний далекомірний фотоапарат, що випускався коротким тиражем паралельно з моделлю «Зоркий-С». Оснащувався автоспуском і вушками для ременя. На антикварному ринку коштує помітно дорожче за базову версію.
• Зоркий-2С: далекомірна камера, що об’єднала в собі автоспуск від другої моделі та синхроконтакт для спалаху від версії «С». Через короткий період виробництва становить непогану колекційну цінність.
• Зоркий-10: повністю автоматичний далекомірний фотоапарат із футуристичним дизайном і селеновим кільцем навколо об’єктива. Спусковий важіль знаходився ліворуч, що робило камеру дуже самобутньою.
• Зоркий-11: шкальний аналог автоматичного «Зоркого-10», але без далекомірного механізму. Зустрічається на ринку набагато рідше за свого старшого брата, через що дуже цінується профільними збирачами.
• Зоркий-12: рідкісний напівформатний фотоапарат КМЗ під спеціальну касету «Рапід». Випускався мізерним тиражем наприкінці 1960-х років. Справжня колекційна знахідка для будь-якої антикварної лавки.
• Мир: спрощена і доступніша версія знаменитого далекоміра «Зоркий-4», що випускалася без довгих витримок. Цінується колекціонерами за лаконічний дизайн корпусу та надійну механіку.
• Юность: нечаста шкальна камера КМЗ кінця 1950-х годов, створена для молоді. Мала незнімний об’єктив і центральний затвор. Через невисоку міцність до наших днів дожило мало живих зразків.
• Киев-3: елітний радянський далекомір заводу «Арсенал», що отримав вбудований масивний експонометр на верхній кришці. Ранні випуски з німецьких деталей Contax неймовірно цінуються на ринку.
• Киев-10 автомат: перша в СРСР дзеркальна камера з автоматичним встановленням експозиції та унікальним віяловим затвором. Випередила свій час, через що вважається важливим історичним експонатом.
• Киев-15 TEE: розвиток автоматичної лінійки заводу «Арсенал» із заміром світла через об’єктив (TTL). Через складну електроніку та нестандартний байонет сьогодні є рідкісним колекційним лотом.
• Киев-17: якісний професійний дзеркальний фотоапарат із надійним ламельним затвором та стандартним байонетом типу Nikon AI. Дуже цінується сучасними фотографами-практиками за надійність.
• Киев-20: топова та найдорожча дзеркальна камера в лінійці заводу «Арсенал» з напівавтоматичним експонометром на відкритій діафрагмі. Через високу собівартість випущена дуже малим тиражем.
• Эликон-35СМ: модернізована версія радянського компактного фотоапарата з вбудованим спалахом. Отримала зручніше ручне керування експозицією, популярна у любителів вінтажного стріт-фото.
• Эликон-535: одна з останніх шкальних камер пізнього радянського періоду з оригінальним розсувним корпусом, що захищав об’єктив. Мінімалістичний і легкий пластмасовий апарат для збору колекції.
• Чайка-2: культовий напівформатний фотоапарат зі знімним об’єктивом «Індустар-69». Мав величезну популярність у радянських туристів за рахунок своєї феноменальної економії плівки.
• Чайка-3: просунута модель напівформатної серії, що отримала вбудований селеновий експонометр і зручний курковий взвод на нижній панелі корпусу. Яскравий представник дизайну кінця 1960-х років.
• Фоторегистратор Снежинка: технічна камера в литому силуміновому корпусі для зйомки екранів осцилографів. Оснащена електромеханічним затвором, спеціальним репродукційним об’єктивом і працює на плівці 35 мм в автоматичному режимі.
• ЛОМО-135ВС: оригінальний шкальний фотоапарат із потужним пружинним приводом. Один завод пружини дозволяв автоматично відзняти до 8 кадрів поспіль. Високо цінується за незвичну та складну механіку.
• Орион-ЕЕ: рідкісна шкальна камера з Ленінграда з автоматичним режимом пріоритету витримки. Випускалася недовго і обмеженим тиражем, тому стабільно викликає інтерес у оцінювачів антикваріату.
• Киев-35А: радянський надкомпактний мініфотоапарат з відкидною передньою кришкою, скопійований з німецького Minox 35. Найменша повноформатна камера СРСР, за якою полюють багато любителів.
• Киев-88 TTL: важкий середньоформатний дзеркальний комплекс, що отримав прізвисько «радянський Хассельблад». Версії з замірною TTL-призмою досі активно використовуються для художньої зйомки.
• Voigtländer Bessa: легендарна німецька складна камера довоєнної епохи. Її приголомшливі різкі об’єктиви та затвор Compur роблять цей апарат цінним і дорогим предметом світового фотоантикваріату.
• Аякс-12 (Ф-21): малогабаритний спеціальний фотоапарат у металевому корпусі без заводських розпізнавальних знаків. Оснащений вбудованим пружинним мотором для автоматичного взводу затвора та протяжки неперфорованої плівки ширини 21 мм, фіксованим на п’ять метрів фокусом об’єктива 28 мм f/2.8 та можливістю дистанційного спуску через тросик. Розрахунковий формат кадру становить 18х24 мм.
• Зенит-12сд: популярна дзеркалка КМЗ, створена для потреб експорту та внутрішнього ринку. Оснащувалася світлодіодною індикацією експозиції у видошукачі, дуже цінується за практичність.
• ФАГ (Геодезия): малоформатний далекомірний фотоапарат, скопійований з німецької моделі Leica II. Корпус обклеєний чорним матеріалом, а на верхній латунній кришці вигравірувано назву заводу. Апарат оснащений висувним об’єктивом і не має верхньої клемми для кріплення спалаху.
• Пионер (В.О.О.М.П.): перший радянський малоформатний фотоапарат, створений на основі конструкції Leica I. Має металевий корпус зі знімною задньою кришкою, ручний взвод затвора круглою ручкою і нікельований об’єктив зі складним механізмом. На верхній панелі вибито наскрізний серійний номер тресту.
• ФП-1 (с объективом Гелиос-100): спеціалізована фотографічна приставка для фіксації показань з екранів лабораторних осцилографів. Комплектується середньоформатною знімальною камерою з форматом кадру 6х9 см, механічним затвором і світлосильним репродукційним об’єктивом «Р-Геліос-100-ОС» з фіксованим фокусуванням.
• Contax II (с объективом Sonnar 2/5 cm): малоформатний далекомірний фотоапарат виробництва німецького концерну Zeiss Ikon довоєнного періоду. Оснащений металевим ламельно-шторним затвором з вертикальним ходом, суміщеним видошукачем-далекоміром і знімним світлосильним об’єктивом Carl Zeiss Sonnar з фокусною відстанню 50 мм і максимальною діафрагмою f/2.
• ROBOT ROYAL: малоформатний далекомірний фотоапарат німецького виробництва з вбудованим пружинним мотором для автоматичної протяжки плівки та взводу затвора. Оснащується дисковим роторним затвором, байонетним кріпленням для змінної оптики і може робити як поодинокі кадри, так і серійну зйомку. Випускався у модифікаціях під квадратний кадр 24х24 мм або стандартний 24х36 мм.
• Curt Bentzin Görlitz: великоформатний складний або дзеркальний фотоапарат німецького виробництва першої половини двадцятого століття. Виготовлявся з цінних порід дерева з елементами з латуні та натуральної шкіри, оснащувався тканинним шторним затвором і розсувним мехом. Налаштування різкості здійснюється вручну по матовому склу в задній частині корпусу.
• Rollei 35 SE: надкомпактний повнокадровий шкальний фотоапарат німецької розробки, що випускався в Сінгапурі на рубежі 1970–1980-х років. Оснащений світлосильним об’єктивом Rollei HFT Sonnar 40 мм f/2.8, затвором Compur з витримками від 1/2 до 1/500 секунди й електронним експонометром зі світлодіодною індикацією прямо в полі зору видошукачі.
• Praktica (с объективом Carl Zeiss Jena Biotar 1:2 f=5.8 cm): малоформатний дзеркальний фотоапарат виробництва НДР, укомплектований світлосильним штатним об’єктивом з фокусною відстанню 58 мм і максимальною діафрагмою f/2. Камера оснащена тканинним шторним затвором з горизонтальним ходом, різьбовим кріпленням оптики М42 і механічним керуванням витримками.
• ВТСВС (ТСВВС): малоформатний далекомірний фотоапарат спеціального військового призначення, зібраний на базі елементів корпусу «ФЕД» і внутрішнього механізму сполучення дальноміра за типом систем Contax. Оснащувався байонетним кріпленням під трофейну німецьку оптику Carl Zeiss Sonnar, механічним шторним затвором і випускався виключно для потреб штурманської служби Військово-повітряних сил СРСР.

Інтерес для колекціонерів та цінителів аналогової графіки становить не лише сторічний антикваріат. Цілий ряд більш сучасних моделей кінця двадцятого і початку двадцять першого століття сьогодні торгується на ринку за дуже високими цінами. До категорії затребуваної техніки входять компактні преміум-камери на кшталт Contax T2 або плівкові далекомірні системи Contax G1 та унікальні дзеркалки CONTAX AX у комплекті з оптикою Carl Zeiss Distagon 2.8/28 mm. Поруч із ними стоять надійні механічні апарати Leica R4, компактні Olympus XA2 з об’єктивом 35 мм D-Zuiko та знамениті «мильниці» Olympus mju-II, що стали символом вуличної зйомки. Сюди ж можна віднести рідкісні європейські пристрої biLux ISO. У цифровому сегменті попит утримують камери зі своєю унікальною передачею кольору: бездзеркальні Fujifilm XE2 та Fujifilm Fuji XF10, а також масові дзеркалки початкового рівня на зразок Canon EOS 700D.

Викуп старих об’єктивів: вартість рідкісних радянських та імпортних лінз

Стара мануфактурна оптика сьогодні переживає друге народження завдяки унікальному малюнку, пластиці та характерному закручуванню заднього плану, які неможливо повторити на сучасних цифрових лінзах. На самому початку епохи фотографії лінзи робили вручну в невеликих майстернях із сировини низької якості, через що перші прилади виходили громіздкими та темними. Ситуація кардинально змінилася з появою великих конвеєрних заводів та впровадженням технології хімічного просвітлення скла, яка прибрала паразитні відблиски та захистила кадр від бічних засвіток. Пізніше, завдяки додаванню в рецепти лантану, інженери змогли робити лінзи більш плоскими зі збереженням високої сили заломлення світла.

Ми регулярно оцінюємо подібні старовинні оптичні прилади, багато з яких зберегли відмінну прозорість, незважаючи на свій поважний вік. Щоб швидко визначити колекційний потенціал вашої оптики та дізнатися реальну ринкову ціну раритету, ознайомтеся зі списком найбільш затребуваних та цінних об’єктивів минулого століття:

• Геліос-44-2 2/58: масовий радянський штатний об’єктив із різьбою М42. Побудований за модернізованою німецькою схемою Biotar, оснащений ручною діафрагмою й цінується за характерне кручене розмиття фону.
• Юпітер-3 1,5/50: світлосильний далекомірний об’єктив із байонетом Київ або різьбою М39. Конструкція заснована на схемі Zeiss Sonnar, має високу світлосилу й металевий незабарвлений корпус.
• Таїр-11А 2,8/135: довгофокусний портретний об’єктив із притискною діафрагмою та змінним хвостовиком А. Має круглу двадцятипелюсткову діафрагму, що забезпечує рівні відблиски у розмитті.
• Геліос-40 1,5/85: важкий світлосильний портретний об’єктив Красногорського механічного заводу. Має специфічний малюнок із сильним закручуванням заднього плану й високу світлосилу f/1.5.
• Мир-1В 2,8/37: ширококутний радянський об’єктив з оптичною схемою Flektogon. Оснащений кільцем попереднього встановлення діафрагми й металевим корпусом, випускався на кількох заводах.
• Індустар-61 Л/З 2,8/50: штатний об’єктив КМЗ з додаванням лантанового скла в лінзи. Має підвищену різкість, різьбу М42 й шестикутну форму отвору діафрагмы при закритті.
• Юпітер-9 2/85: класичний портретний об’єктив, що випускався в далекомірному та дзеркальному варіантах. Побудований за схемою Sonnar, має багатопелюсткову діафрагму й м’який малюнок.
• Калейнар-5Н 2,8/100: довгофокусний портретний об’єктив заводу Арсенал із байонетом Nikon F. Має вбудовану висувну бленду, високу різкість і багатошарове просвітлення скла.
• МС Волна-3 2,8/80: штатний середньоформатний об’єктив заводу Арсенал із байонетом Б. Оснащений притискною діафрагмою, багатошаровим просвітленням і фокусною відстанню 80 міліметрів.
• Волна-9 2,8/50 макро: спеціалізований радянський макрооб’єктив ЛЗОС. Дозволяє вести зйомку дрібних об’єктів у масштабі 1:2, має різьбу М42 й зірчасту форму пелюсток діафрагми.
• Граніт-11 4,5/80-200: радянський зум-об’єктив із мінливою фокусною відстанню та постійною світлосилою. Випускався зі змінними адаптерами під різні типи дзеркальних фотоапаратів СРСР.
• Зенітар-М 1,4/50: світлосильный штатний об’єктив КМЗ пізнього періоду з багатошаровим просвітленням. Оснащений механізмом притискної діафрагми, різьбою М42 й високою світлосилою f/1.4.
• ФЭД-35 4,5/28: довоєнний ширококутний далекомірний об’єктив із різьбовим кріпленням М39. Зібраний за чотирилінзовою оптичною схемою, має ручне управління діафрагмою й фіксований фокус 28 мм.
• ФЭД 2/50: штатний довоєнний далекомірний об’єктив із кріпленням М39, створений на базі оптичної схеми Leitz Elmar. Оснащений висувним тубусним механізмом корпусу й ручним повідцем наведення на різкість.
• ФЭД-19 3,5/50 макро: спеціалізований довоєнний об’єктив М39 для репродукційної та макрозйомки на близьких дистанціях. Забезпечений подовженим ходом різьби гелікоїда для точного фокусування.
• ФЭД-36 6,3/100: довоєнний довгофокусний далекомірний об’єктив із різьбою М39. Має вузький кут огляду, чотирилінзову схему й комплектувався окремим знімним оптичним видошукачем.
• Руссар МР-2 5,6/20: надширококутний далекомірний об’єктив М39 з кутом огляду 95 градусів. Побудований за унікальною схемою Русинова, має високу рівномірність освітлення по краях кадру.
• Оріон-15 6/28: ортоскопічний далекомірний об’єктив, що випускався з різьбою М39 та байонетом Contax-Київ. Має мінімальну дисторсію й чотирилінзову схему типу Топогон.
• Геліос-103 1,8/53: штатний світлосильний об’єктив для далекомірних камер Київ із внутрішнім байонетом Contax. Має шестилінзову схему Планар і високу оптичну різкість по центру.
• Юпітер-8НБ 2/50: рідкісна модифікація далекомірного об’єктива Юпітер-8 для камер Київ. Відрізняється зміненою конструкцією зовнішньої оправи й типом сопряження з механізмом фокусування.
• Геліос-94 1,8/53: світлосильний штатний об’єктив із байонетом Contax-Київ для далекомірних автоматичних камер. Забезпечений багатошаровим хімічним просвітленням лінз і високою різкістю.
• Мир-1Ц 2,8/37: дзеркальний ширококутний об’єктив зі спеціальним байонетом Ц для фотоапаратів серії Зенит-4. Оснащений вбудованим механізмом приводу центрального затвора в оправі.
• Вега-3Ц 2,8/50: штатний дзеркальний об’єктив з байонетом Ц для камер із центральним затвором. Побудований за п’ятилінзовою схемою, має притискну діафрагму й сполучення з експонометром.
• Рубін-1Ц 2,8/37-80: перший радянський об’єктив із мінливою фокусною відстанню під байонет Ц. Оснащений складною багатолінзовою механікою для роботи з вбудованим центральним затвором.
• Індустар-24М 3,5/105: дзеркальний довгофокусний об’єктив із різьбовим кріпленням М39. Побудований за чотирилінзовою схемою Тессар, має ручну діафрагму й призначений для портретної зйомки.
• Телемар-22 5,6/200: чотирилінзовий телеоб’єктив із різьбою М39 для ранніх дзеркальних камер Зенит. Забезпечений вбудованим кільцем попереднього встановлення діафрагми й довгим тубусом.
• МС Зенітар-Н 2,8/16: короткофокусний дзеркальний об’єктив типу «риб’яче око» з байонетом Н. Забезпечує поле зору 180 градусів по діагоналі кадру й має багатошарове просвітлення.
• ARSAT Н 2.8/20 (МС Мир-73Н): надширококутний дзеркальний об’єктив заводу Арсенал під байонет Nikon F. Оснащений багатошаровим просвітленням і притискною діафрагмою з TTL-індексом.
• MC Зенітар-Н 2,8/28 (Мир-61): ширококутний дзеркальний об’єктив КМЗ з байонетом Н. Має компактний металевий корпус, багатошарове просвітлення й притискну систему діафрагми.
• Shift-об’єктив ПКС МС Мир-67 2,8/35: спеціалізований дзеркальний об’єктив із механізмом зсуву оптичної осі. Призначений для архітектурної зйомки з виправленням перспективних викривлень.
• МС Геліос-81Н 2/50: штатний світлосильний об’єктив заводу Арсенал із байонетом Н. Лінзи містять лантанове скло, завдяки чому прилад має підвищену різкість і контраст.
• ARSAT Н 1.4/50 (МС Геліос-123Н): надсвітлосильний штатний об’єктив із байонетом Н. Оснащений семилінзовою схемою типу Планар, багатошаровим просвітленням скла й притискною діафрагмою.
• МС Мир-47КК 2,5/20: надширококутний дзеркальний об’єктив КМЗ з байонетом К. Має кут огляду 96 градусів, притискну діафрагму й вбудовані висувні світлофільтри.
• МС Зенітар-К2 2/50: штатний об’єктив КМЗ з байонетом К для камер серії Зенит-Автомат. Має багатошарове просвітлення скла, притискну діафрагму й пластмасові елементи корпусу.
• МС Оберон-11К 2,8/200: довгофокусний телеоб’єктив КМЗ з байонетом К. Оснащений вбудованою висувною блендою, притискною діафрагмою й розрахований на зйомку сильно віддалених об’єктів.
• MC Варіозенітар-K 2,8-3,5/25-45: дзеркальний зум-об’єктив КМЗ з байонетом К. Має мінливу фокусну відстань у ширококутному діапані та багатошарове хімічне просвітлення.
• Мир-10А 3,5/28: ширококутний дзеркальный об’єктив зі змінним хвостовиком А під різьбу М42. Побудований за ретрофокусною схемою, оснащений кільцем попереднього встановлення діафрагми.
• МС Геліос-77М-4 1,8/50: світлосильний штатний об’єктив із різьбою М42. Має багатошарове просвітлення, притискну діафрагму й відрізняється підвищеною оптичною роздільною здатністю по всьому кадру.
• МС АПО Телезенітар-М 2,8/135: довгофокусний апохроматичний об’єктив КМЗ із різьбою М42. Має виправлені кольорові аберації, високу різкість і притискну діафрагму.
• ЗМ-5А-МС 8/500: дзеркально-лінзовий телеоб’єктив із різьбою М42. Оснащений менісковою оптичною схемою, постійною діафрагмою f/8 і призначений для астрозйомки.
• Мир-20 Автомат: ширококутний об’єктив заводу Арсенал зі спеціальним байонетом під камери Київ-10 і Київ-15. Має кут огляду 96 градусів і сопряження з автоматикою витримок.
• Геліос-65 Автомат: штатний світлосильний об’єктив із байонетом Київ-Автомат. Побудований за шестилінзовою схемою, має притискну діафрагму й механічний привід від диска управління камери.
• Зодіак-8Б 3,5/30: середньоформатний об’єктив типу «риб’яче око» з байонетом Б під камери Київ-60. Забезпечує кут огляду 180 градусів на середньому форматі кадру й важить близько кілограма.
• Мир-26Б 3,5/45: ширококутний середньоформатний об’єктив із байонетом Б. Має притискну діафрагму, різьбу під світлофільтри 82 мм і призначений для пейзажної зйомки.
• Мир-3Б 3,5/65: помірно-ширококутний об’єктив для середньоформатних дзеркальних камер. Побудований за ретрофокусною схемою, має притискну діафрагму й металевий корпус.
• Вега-12Б 2,8/90: штатний середньоформатний об’єктив заводу Арсенал із байонетом Б. П’ятилінзовий анастигмат, оснащений притискною діафрагмою й м’яким малюнком розмиття заднего плану.
• МС Вега-28Б 2,8/120: довгофокусний портретний об’єктив для середнього формату з байонетом Б. Забезпечений багатошаровим просвітленням лінз, притискною діафрагмою й високою світлосилою f/2.8.
• Калейнар-3Б 2,8/150: довгофокусний телеоб’єктив заводу Арсенал із байонетом Б. Має міцний металевий корпус, притискну діафрагму й призначений для портретних зйомок.
• МС Телеар-5Б 5,6/250: важкий довгофокусний середньоформатний об’єктив із байонетом Б. Має багатошарове просвітлення скла й призначений для фіксації віддалених об’єктів.
• Геліос-44 байонет Старт: модифікація штатного об’єктива 2/58 зі спеціальним байонетним кріпленням під камеру Старт. Оснащений виносною механічною кнопкою приводу притискної діафрагмы.
• Юпітер-21М 4/200: важкий довгофокусний телеоб’єктив із притискною діафрагмою. Призначений для зйомки віддалених об’єктів, забезпечений вбудованою блендою й металевим корпусом.
• Мир-20М 3,5/20: надширококутний радянський об’єктив з кутом огляду 96 градусів. Має опуклу передню лінзу, вбудований механізм кріплення світлофільтрів на задній частині й різьбу М42.
• Пеленг 3,5/8: спеціалізований об’єктив типу «риб’яче око» білоруського виробництва БелОМО. Забезпечує кругове зображення з кутом огляду 180 градусів і сильною дисторсією.
• Рубін-1С 2,8/37-73: перший радянський серійний зум-об’єктив, створений для дзеркальних камер Зенит-6. Має складну оптичну схему й унікальний байонет із центральним затвором.
• Таїр-3 ФС 4,3/300: довгофокусний об’єктив, що входив до комплекту радянського фотоснайпера. Оснащений дисковим механізмом наведення на різкість знизу корпусу й притискною діафрагмою.
• Індустар-22 3,5/50: ранній радянський штатний об’єктив із висувним тубусним або жорстким корпусом. Побудований за схемою Тессар, має різьбу М39 і забезпечений повідцем фокусування.
• МС ФлеSub-45 2,8/45: ширококутний середньоформатний об’єктив заводу Арсенал із байонетом Б. Має кут огляду 83 градуси, притискну діафрагму й багатошарове хімічне просвітлення.
• Carl Zeiss Biotar 2/58: німецький світлосильний об’єктив довоєнного та післявоєнного періодів. Став базою для радянських Геліосів, має металевий корпус і багатопелюсткову діафрагму.
• Carl Zeiss Sonnar 2,8/180: знаменитий довгофокусний німецький об’єктив, спочатку розроблений для Олімпіади 1936 року. Цінується за високу світлосилу й малюнок у портретній зйомці.
• Schneider-Kreuznach Xenon 2/50: висококласний німецький об’єктив, що встановлювався на преміальні камери тридцятих і п’ятдесятих років. Має оригінальну багатолінзову схему Гаусса.
• Leica Summicron-R 2/50: штатний об’єктив для дзеркальної системи Leica R. Має високу механічну точність збірки геликоїда, вбудовану бленду й високу різкість кадру.
• Meyer-Optik Trioplan 2,8/100: німецький трилінзовий об’єктив, відомий специфічним малюнком розмиття фону з яскравими контурами відблисків, що нагадують мильні бульбашки.
• Ера-6М 1,5/50: надсвітлосильний штатний об’єктив для дзеркальних камер із різьбовим кріпленням М42. Оснащений оригінальною шестилінзовою оптичною схемою, ручною діафрагмою й просвітленням скла.
• МС Jupiter-Super-M1 2/50: рідкісний нормальний об’єктив КМЗ з різьбою М42, що випускався обмежений період часу. Має багатошарове просвітлення й притискний механізм діафрагми.
• МС Зенітар-МЕ1 1,7/50: нормальний світлосильний дзеркальний об’єктив М42. Головна особливість конструкції — двопелюсткова діафрагма, що формує квадратний отвір при закритті.
• Індустар-29 2,8/80: штатний об’єктив для середньоформатних дзеркальних фотоапаратів Салют. Побудований за чотирилінзовою схемою Тессар, має байонет В і ручне управління діафрагмою.
• Ломогон 2.5/32: світлосильний ширококутний об’єктив в оригінальному дизайні, що випускався на КМЗ під байонети Canon EF та Nikon F. Оснащений ступінчастою круговою діафрагмою.
• Меркурій-2 2/35: світлосильний ширококутний об’єктив КМЗ з різьбою М39 для далекомірних камер. Сконструйований за багатолінзовою схемою й забезпечений ручним фокусуванням.
• Геліос-92-2 2/92: проекційний світлосильний об’єктив без фокусувального гелікоїда та діафрагми. Зустрічається в переробленому під байонети дзеркальних камер вигляді для художньої зйомки.
• Юпітер-37АМ 3,5/135: модернізована версія довгофокусного дзеркального об’єктива зі змінним хвостовиком А. Має багатопелюсткову діафрагму й багатошарове просвітлення лінз.
• ФЭД-макро 3,5/50: післявоєнний різьбовий об’єктив М39, розроблений на базі довоєнного «ФЭД-19». Забезпечений глибоким тубусом оправи та спеціальним довгохідним гелікоїдом для макрозйомки.
• Юпітер-12 2,8/35: ширококутний далекомірний об’єктив, що випускався з різьбою М39 та байонетом Київ. Конструкція скопійована з Zeiss Biogon, має задню лінзу, що глибоко заходить всередину корпусу.
• Юпітер-8М 2/50: модернізована штатна світлосильна лінза з внутрішнім байонетом Contax-Київ. На відміну від базового Юпітер-8, має змінений крок повідця діафрагми й іншу оправу.
• МТО-500 8/500: перший радянський дзеркально-менісковий телеоб’єктив із різьбою М39. Оснащений системою внутрішніх дзеркал-відбивачів, фіксованою діафрагмою й призначений для астрозйомки.
• МТО-1000 10/1000: важкий наддовгофокусний дзеркально-лінзовий об’єктив КМЗ. Має фокусну відстань в один метр, постійне відносне отвір 1:10 і міцний силуміновий корпус.
• Оріон-15 6/28: ортоскопический далекомірний об’єктив з мінімальною дисторсією. Випускався в металевих корпусах зі змінними кріпленнями під різьбу М39 та далекомірний байонет камер Київ.
• Уран-9 2.5/84: рідкісний спеціалізований світлосильний об’єктив, спочатку створений для репродукційних та технічних цілей. Часто зустрічається в переробленому під різьбу М42 портретному вигляді.
• Юпітер-11А 4/135: довгофокусний дзеркальний об’єктив зі змінним хвостовиком А під різьбу М42 або байонети. Побудований за схемою Зоннар, має багатопелюсткову діафрагму й сухий різкий малюнок.
• Таїр-11 2,8/133: рання версія знаменитого портретного об’єктива з різьбою М39 для перших дзеркальних камер Зенит. Випускався в масивному білому або незабарвленому латунному корпусі.
• Мир-1 2,8/37А: ширококутний об’єктив КМЗ, оснащений універсальним змінним хвостовиком А. Має оптичну схему Флектогон і кільце попереднього встановлення діафрагми.
• Вега-12Б 2,8/90: штатний середньоформатный об’єктив заводу Арсенал із байонетом Б. П’ятилінзовий анастигмат, оснащений притискною діафрагмою й м’яким малюнком розмиття заднього плану.
• Індустар-50 3,5/50: малоформатний штатний об’єктив із чотирилінзовою оптичною схемою Тессар. Випускался в далекомірному виконанні М39 та в дзеркальних варіантах із різьбою М39 і М42.
• Індустар-26м 2,8/52: штатний далекомірний об’єктив харківського заводу ФЭД з різьбою М39. Оснащений чотирилінзовою оптичною схемою Тессар, ручним повідцем і металевим незабарвленим корпусом.
• Індустар-61Л/Д 2,8/55: штатний далекомірний об’єктив для камер ФЭД пізніх серій із різьбою М39. Лінзи містять лантанове скло, гелікоїд забезпечений кільцем із рифленням без фіксатора.
• Юпітер-8 2/50: масовий світлосильний далекомірний об’єктив М39 радянського виробництва. Конструктивно побудований за німецькою шестилінзовою схемою Зоннар, забезпечений кільцем ручної діафрагми.
• Індустар-22 тубусний: рання модифікація штатного об’єктива 3,5/50 з висувним тубусом, що ховається в корпус фотоапарата. Оснащений різьбою М39 й повідцем фіксації на нескінченності.
• Мир-1 2,8/37: базова версія ширококутного дзеркального об’єктива з різьбою М39. Отримав Гран-прі на виставці в Брюсселі в 1958 році, має кільце предустановки діафрагми.
• Геліос-44 2/58: перша модель знаменитої серії штатних дзеркальних об’єктивів КМЗ з різьбою М39. Оснащена тринадцятипелюстковою ручною діафрагмою й незабарвленим алюмінієвим корпусом.
• Мир-10А 3,5/28: ширококутний дзеркальний об’єктив зі змінним хвостовиком А під різьбу М42. Побудований за ретрофокусною схемою, оснащений кільцем попереднього встановлення діафрагми.
• МС Мир-24М 2/35: світлосильний ширококутний об’єктив КМЗ з різьбою М42. Має притискну діафрагму, багатошарове багатокомпонентне просвітлення й високу оптичну різкість.
• Мир-1В ранній: модифікація ширококутного об’єктива 2,8/37 ВОМЗ із різьбою М42. Має металевий корпус без перемикача режимів діафрагми й кільце предустановки зі шкалою.
• Мир-1В(Ш) пізній: шкільний варіант ширококутного об’єктива ВОМЗ із різьбою М42. Відрізняється спрощеною збіркою, зміненим кроком різьби гелікоїда й пластмасовим кільцем фокуса.
• Зенітар-М 1,7/50: світлосильный штатний об’єктив КМЗ з різьбовим кріпленням М42. Оснащений механізмом притискної діафрагми, гумовим рифленим кільцем фокусування й одинарним просвітленням.
• МС Зенітар-М 1,9/50: нормальний штатний об’єктив КМЗ з різьбою М42. Має багатошарове просвітлення лінз, притискну діафрагму й випускався в кількох варіантах оформлення корпусу.
• МС Юпітер-9 2/85: дзеркальна модифікація портретного об’єктива ЛЗОС під різьбу М42. Оснащена багатошаровим хімічним просвітленням лінз і чорним матовим металевим корпусом.
• Таїр-11 2,8/133: довгофокусний портретний об’єктив КМЗ з різьбою М39 під перші дзеркальні камери Зенит. Має багатопелюсткову діафрагму й масивну білу оправу з латуні.
• МС Юпітер-37АМ 3,5/135: модернізований довгофокусний дзеркальний об’єктив КОМЗ зі змінним хвостовиком А. Забезпечений багатошаровим просвітленням і дванадцятипелюстковою діафрагмою.
• Юпітер-11 4/135: довгофокусний анастигмат, що випускався в далекомірному виконанні М39 та дзеркальному М39/М42. Має чотирилінзову схему Зоннар і високу глибину різкості.
• Мир-1 Автомат: ширококутний об’єктив заводу Арсенал зі спеціальним байонетом під камери Київ-10. Оснащений механізмом притискної діафрагми з приводом від диска на корпусі камери.
• Геліос-81 Автомат: світлосильний штатний об’єктив 2/50 з байонетом Київ-Автомат. Оснащений притискною діафрагмою, лантановими стеклами й оригінальним вузлом сполучення з експонометром камери.
• Юпітер-9 Автомат: портретний об’єктив 2/85 заводу Арсенал зі спеціальним автоматичним байонетом. Конструкція позбавлена кільця ручної діафрагми, управління йде через камеру.
• Юпітер-11 Автомат: довгофокусний об’єктив 4/135 з байонетом Київ-Автомат. Має вбудований привід притискної діафрагми, чотирилінзову схему й металевий чорний корпус.
• Граніт-11 Автомат: зум-об’єктив із мінливою фокусною відстанню 80-200 мм під байонет Київ-Автомат. Забезпечений постійною світлосилою f/4.5 і механічним приводом притискної діафрагми.
• Зодіак-8Б 3,5/30: середньоформатний дзеркальний об’єктив типу «риб’яче оно» з байонетом Б. Забезпечує кут огляду 180 градусів по діагоналі кадру й комплектується задніми фільтрами.
• Мир-38Б 3,5/65: ширококутний об’єктив заводу Арсенал для середньоформатних камер Київ-60 з байонетом Б. Побудований за ретрофокусною схемою, оснащений притискною діафрагмою.
• МС Волна-3Б 2,8/80: штатний середньоформатний об’єктив заводу Арсенал з байонетом Б. Має багатошарове багатокомпонентне просвітлення скла й притискний механізм діафрагми.
• МС Мир-20Н 3,5/20: надширококутний дзеркальний об’єктив КМЗ з байонетом Н під камери Київ-19. Оснащений багатошаровим просвітленням, притискною діафрагмою й опуклою передньою лінзою.
• МС Мир-24Н 2/35: светосильный широкоугольный объектив завода Арсенал с байонетом Н. Снабжен многослойным просветлением, прыгающей диафрагмой и предназначен для репортажной съемки.
• Телеар-Н 3,5/200: довгофокусний телеоб’єктив заводу Арсенал з байонетом Н. Оснащений вбудованою висувною металевою блендою, притискною діафрагмою й міцним стальним корпусом.
• МС Граніт-11Н 4,5/80-200: дзеркальний об’єктив заводу Арсенал з мінливою фокусною відстанню під байонет Н. Має постійну світлосилу й багатошарове хімічне просвітлення.
• МС Волна 1,8/50: світлосильний штатний об’єктив заводу ЛОМО з байонетом К. Має оригінальну шестилінзову оптичну схему типу Планар, притискну діафрагму й багатошарове просвітлення скла.

Безкоштовна онлайн-оцінка фотоапаратів за фото у Києві та по Україні

Будь-яка вінтажна фототехніка — це крихкий і точний механізм, вартість якого безпосередньо залежить від його фізичного стану. Якщо у вас вдома лежать старі радянські або імпортні прилади, важливо правильно з ними поводитися, щоб не знизити їхню колекційну ціну перед продажем. Головне правило — ніколи не намагайтеся протирати лінзи об’єктивів звичайною тканиною, серветками або краєм одягу. Старе оптичне скло дуже м’яке, а його хімічне просвітлення легко руйнується. Мікроскопічні піщинки пилу при звичайному терті працюють як наждачний папір, залишаючи на поверхні сітку дрібних подряпин. Позбутися їх без дорогого професійного полірування неможливо, а ціна подряпаного скла в скупці падає в рази. Для дбайливого видалення пилу використовуються тільки спеціальні пристосування: м’які гумові груші для продувки, вуглецеві олівці та серветки з безворсової мікрофібри.